Вступне слово директора ДНТЦ ЯРБ

Анотація

Нещодавно ми відсвяткували 31-шу річницю Незалежності нашої держави. Незалежність, яка далася нам непросто, яку щодня доводиться виборювати на полі бою нашим захисникам. Але попри це, маємо гордитись, що ми вільні люди, що країна наша попри воєнний стан продовжує жити, а кожен з нас робить усе від нього залежне, аби забезпечувати функціонування найбільш важливих сфер економіки. Разом із привітанням з Днем Незалежності прийміть мої слова вдячності за щоденний труд, який дозволяє вистояти в цій нелегкій боротьбі.
Бажаю кожному міцного здоров'я, наснаги, родинного затишку та мирного неба!
Сьогодні особливо хочу подякувати тим нашим міжнародним партнерам, хто в цей нелегкий для українців час став поряд та виявив готовність надати підтримку. Це дуже цінно для нас, так проявляється справжня честь та гідність.
Війна підняла багато питань, які роками накопичувалися. Особливо такі гострі моменти ми відчули у сфері ядерної та радіаційної безпеки, у сфері енергетики, яка сьогодні є ключовою галуззю, складовою української незалежності. Ті події, які відбуваються на Запорізькій АЕС ніщо інше як ядерний тероризм і ми повинні постійно вголос про це говорити і нагадувати світові про наслідки, до яких може привести зухвальство російської армії. Щодня доводиться знаходитись на критичній точці можливого невороття, але завдяки професіоналізму і високому почуттю відповідальності насамперед працівників Запорізької АЕС, вдається забезпечувати ядерну та радіаційну безпеку цього стратегічного об'єкта.
Увесь колектив ДНТЦ ЯРБ сьогодні зосереджений на виконанні надважливих завдань, поставлених Держатомрегулюванням, ми тримаємо руку на пульсі, аби оперативно надавати експертні висновки з метою забезпечення функціонування ядерних об'єктів України на належному високому рівні безпеки. Наші основні принципи, якими керуємося впродовж довгих років, незмінні, це: компетентність, прозорість, відповідальність, незалежність, обґрунтованість. Колектив продовжує розвиватись, навчатись, обмінюватись досвідом, ми оптимізуємо наші робочі процеси, аби отримувати максимум за мінімум часу.
Я вірю, що така злагоджена праця дозволить зробити все від нас можливе, аби вистояти в цій боротьбі за енергетичну незалежність, без ризиків та втрат. Принаймні саме таким є наше завдання.
Не менш важливим є й те, що незважаючи на воєнний стан та небезпеки, на які наражаються щодня наші співгромадяни, більшість сфер нашого життя адаптувалися та продовжують працювати. Так само й ми за графіком продовжуємо випускати науково-технічний журнал “Ядерна та радіаційна безпека”.
У третьому випуску видання зібрані останні наукові праці наших колег та партнерів.
У статті «Гібридні енергетичні системи із джерелами ядерної та відновлювальної енергетики: огляд міжнародного досвіду та поточний стан» розглянуто актуальні міжнародні дослідження щодо цієї теми, запропоновано визначення терміна «гібридна енергетична система» та наведено огляд програмних засобів для розв’язання задач моделювання та оптимізації ядерно-відновлювальних гібридних енергетичних систем.
У статті «Дослідження напружено-деформованого стану сталевих опорних конструкцій елементів енергоблоків атомних станцій за сейсмічних навантажень» наведено результати дослідження спектра власних частот коливань опорної конструкції обладнання, а також визначено напружено-деформований стан конструкції, що розглядається, під час сейсмічних навантажень.
Кілька наукових праць у цьому випуску присвячені питанням ядерного паливного циклу: «Удосконалення властивостей оболонок твелів для вітчизняного ядерного паливного циклу», «Реалізація першого етапу модернізації однорядних контейнерних збірок зі зразками-свідками металу корпусу реактора ВВЕР-1000 енергоблока № 1 Південноукраїнської АЕС», «Досвід обстеження опроміненого ядерного палива на АЕС України за допомогою стенду інспекції і ремонту палива».
Також досліджувалося підвищення безпеки ядерної енергетики з урахуванням уроків важких аварій. Фахівці відділу міжнародних проєктів ДНТЦ ЯРБ провели термінологічний розгляд стратегій та стадій зняття з експлуатації ядерних установок. Зазначають, що актуальність робіт за цим напрямом зумовлена важливістю питань підготовки до безпечного зняття з експлуатації діючих ядерних установок як в Україні, так і в усьому світі, а також необхідністю забезпечення однозначного розуміння спеціалістами концепцій, стратегій та стадій зняття з експлуатації ядерних установок.
Більше свіжих та актуальних наукових статей наших колег й партнерів шукайте у третьому випуску журналу «Ядерна та радіаційна безпека».
Віримо в Збройні Сили України!
Переможемо разом!

ARTICLE PDF

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.