Спільне використання мобільної радіологічної лабораторії та системи підтримки прийняття рішень як ефективний підхід до аварійного моніторингу
ARTICLE PDF

Ключові слова

аварійний моніторинг, мобільна радіологічна лабораторія, важка аварія, система підтримки прийняття рішень

Як цитувати

Balashevska, Y., Demchenko, M., Kyrylenko, Y., Kotsuba, O., Pecherytsa, O., & Shevchenko, I. (2022). Спільне використання мобільної радіологічної лабораторії та системи підтримки прийняття рішень як ефективний підхід до аварійного моніторингу. Ядерна та радіаційна безпека, (1(93), 16-26. https://doi.org/10.32918/nrs.2021.1(93).02

Анотація

Проведення радіаційного обстеження та оперативний аналіз розповсюдження забруднення на прилеглих до АЕС територіях під час важкої аварії забезпечують надійне підґрунтя для прийняття рішень щодо вжиття дій та невідкладних контрзаходів для захисту персоналу і населення. Проте на практиці вибір просторово-часових параметрів вимірювань та пробовідбору часто ускладнений, зокрема несприятливою радіаційною обстановкою або обмеженістю в часі для збору даних тощо.

Якщо на ранніх етапах реагування для прийняття рішень щодо впровадження захисних заходів може бути достатньо попередніх результатів моделювання атмосферної дисперсії радіоактивних речовин та оцінки доз опромінення для постульованого сценарію розвитку подій, то з надходженням перших результатів моніторингу, задля уточнення моделі та забезпечення підстав для інтерпретації її результатів, виникає потреба у підсиленні інструментів прогнозування радіаційних наслідків використанням їх сумісно із засобами мобільного моніторингу.

Наявні методики та рекомендації МАГАТЕ щодо аварійного моніторингу залишають простір для впровадження можливостей сучасних інструментів моделювання. Ця стаття містить перші напрацювання для розробки методології спільного використання системи підтримки прийняття рішень та мобільної лабораторії з метою успішного проведення аварійного моніторингу навколишнього середовища у реальному часі. Наведені у ній результати дослідження, виконаного в межах координованого дослідження МАГАТЕ CRP J15002, стосуються сумісного використання мобільної радіологічної лабораторії RanidSONNI та європейської системи підтримки прийняття рішень JRODOS.

Застосовані підходи ґрунтуються на нинішньому досвіді Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» у підтвердженні результатів моделювання реальними даними вимірювань параметрів радіаційної обстановки, наданими мобільною лабораторією під час реагування на лісові пожежі в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення протягом останніх років.

https://doi.org/10.32918/nrs.2021.1(93).02
ARTICLE PDF

Посилання

Vyshnevskyi, D., Zarubina, N., Zarubin, O. (2015). Radiological monitoring of forests in the situation of a major radiation accident, Kyiv.

Malynovskyi B. (2001). Academy of Sciences of Ukraine in the days of the Chornobyl tragedy. Ukrtelecom, 112 p.

The Fukushima Daiichi accident. Technical volume 3/5. Emergency preparedness and response. Vienna, International Atomic Energy Agency, 2015.

The official report of the Fukushima Nuclear Accident Independent Investigation Commission, National Diet of Japan, Tokyo, 2012.

Bohorad, V., Lytvynska, T., Shevchenkо, I., Dybach, O., Slepchenko, O. (2016). Radiological consequences of wildfire in the Chornobyl exclusion zone. Nuclear and Radiation Safety, 1(69), 64-68. doi: 10.32918/nrs.2016.1(69).10.

Bogorad, V., Bielov, Y., Kyrylenko, Y., Lytvynska, T., Poludnenko, V., Slepchenko, O. (2018). Forecast of the consequences of a fire in the Chornobyl exclusion zone: a combination of the hardware of the mobile laboratory RanidSONNI and computer technologies DSS RODOS. Nuclear and Radiation Safety, 3(79), 10-15. doi: 10.32918/nrs.2018.3(79).02.

Summary on the radiological situation in Kyiv associated with forest fires in the exclusion zone. Message on the SSTC NRS web-site of 13 April 2020. Retrieved from https://sstc.ua/news/pidsumki-shodo-radiacijnoyi-situaciyi-u-kiyevi-pov-yazanoyi-iz-lisovimi-pozhezhami-u-zoni-vidchuzhennya

DGN 6.6.1.-6.5.001-98. Radiation safety standards of Ukraine (NRBU-97).

JRodos, Java based RODOS version. JRODOS DSS website https://resy5.iket.kit.edu/JRODOS/.

Effective use of dose projection tools in the preparedness and response to nuclear and radiological emergencies. CRP J15002. Retrieved from https://www.iaea.org/projects/crp/j15002.

Benchmarking of fast-running software tools used to model releases during nuclear accidents. NEA/CSNI/R(2015)19, OECD, 2015, 135 p.

Bielov, Ya., Bogorad, V., Lytvynska, T., Nosovskyi, A., Slepchenko, A., Trofimova E. (2012). Analysis of experience in using mobile radiological laboratories. Nuclear and Radiation Safety, 4(56), 53-58. doi: 10.32918/nrs.2012.4(56).12.

MELCOR computer code manuals. Volume 1. Primer and users’ guide. SAND2017-0455 O, 2017, 1170 p.

The International Nuclear and Radiological Event Scale (INES). User’s manual. 2008 edition, IAEA, Vienna, 2013.

TECDOC-1092. Generic procedures for monitoring in a nuclear or radiological emergency, IAEA, 1999

Google Maps. https://www.google.com.ua/maps/

DSP 6.177-2005-09-02. Basic radiation safety rules of Ukraine (OSPU-2005).

The methodology for preparing input data, conducting calculations and forecasting of radiological consequences using decision support system RODOS. IEC SNRIU, Kyiv, 2018.