Відкритий лист генеральному директору МАГАТЕ

Анотація

Я, Микола Штейнберг, все своє життя віддавав та віддаю атомній енергетиці. Я був головним інженером Чорнобильської АЕС з травня 1986 по березень 1987 року. Я знаю, що таке ядерна катастрофа, не з підручників, не із газетних статей, не із заяв політиків. Я знаю, що це для дітей та дорослих, для рідних та близьких, для тих, хто поруч із епіцентром та тих, хто за тисячі кілометрів. Я знаю, як мирний атом убиває друзів. Я знаю, які сили та скільки життів потрібно для боротьби з мирним атомом, що вийшов з-під контролю.
Десять років я присвятив формуванню системи регулювання ядерної безпеки у колишньому СРСР, а згодом в Україні. У 1994 – 1995 роках я був членом Ради керуючих МАГАТЕ від України.
4 березня 2022 року російські танки обстріляли Запорізьку АЕС. Ще раніше російські війська захопили Чорнобильську АЕС. Потім російська армія обстріляла ядерну установку в центрі міста Харків з населенням понад 1 млн людей.
Я звертався до вас та інших міжнародних та національних організацій, які так чи інакше займаються використанням ядерної енергії або регулюванням ядерної безпеки, сподіваючись привернути увагу до проблеми руйнування міжнародного режиму ядерної безпеки. Мене вразила ваша заспокійлива реакція.
Мабуть, зайнятість поточними справами та боротьбою з потеплінням не залишає часу цікавитись питаннями ядерної безпеки, які можуть призвести до знищення життя ще до того, як температура атмосфери підвищиться на 1-2 °С. Тому я змушений написати відкритий лист.
Звичайно, ні я, ні інші ветерани атомної енергетики не могли уявити, що Росію, державу – постійного члена Ради Безпеки ООН очолить черговий фюрер, відвертий бандит, і під бурхливі оплески своїх холопів нападе на АЕС. Як ми могли припустити, що в натовпі цих рабів опиняться спадкоємці тих, хто колись створив першу у світі атомну електростанцію? Звичайно, ні, але це сталося. Невже незрозуміло, що в цій ситуації треба діяти, а не мимрити щось про умиротворення тих, хто давно переступив межі дозволеного?
Загальновідомо, що національні регулюючі органи уповноважені забезпечувати безпеку ядерних об'єктів у своїй країні та захищати своїх громадян від подій за кордоном, не мають змоги впливати на ці події. Інші організації, ВАО АЕС та ОЕСР/АЯЕ діють лише на запрошення операторів АЕС або урядів. І лише МАГАТЕ має право втручатися та «брати на себе управління», але як орган ООН воно може робити це лише з мандатом Ради Безпеки.
Ви назвали агресора агресором? Ви наполягали на скликанні Ради Безпеки у зв'язку із глобальною загрозою ядерної безпеки?
Ви спробували направити на українські ядерні об'єкти місії МАГАТЕ, які хоча б забезпечили механізм захисту, адже тоді будь-який напад на ядерні об'єкти був би нападом на персонал ООН? Це був би хоч якийсь конкретний крок на підтримку ядерної безпеки.
Як давно ви та ваші співробітники читали Статут МАГАТЕ? Ви пам'ятаєте цілі, функції та завдання МАГАТЕ?
На вашу думку, хто сьогодні може нести відповідальність за гарантії нерозповсюдження ядерних матеріалів на Запорізькій та Чорнобильській АЕС, захоплених російськими військами?
На вашу думку, чи може персонал Запорізької та Чорнобильської АЕС забезпечити безпеку довірених їм об'єктів під загрозою танкових знарядь агресора? До речі, чи знаєте ви, що у звітах безпеки, на підставі яких видаються ліцензії на експлуатацію об'єктів використання атомної енергії, не зазначені межі та умови безпеки в умовах війни?
Чи знаєте ви, що норми ядерної безпеки, що видаються МАГАТЕ, не містять рекомендацій, що обґрунтовують ядерну безпеку в умовах воєнних дій?
Стандарти також не містять рекомендацій щодо забезпечення готовності до надзвичайних ситуацій у разі війни.
Нарешті, як ви вважаєте, чи є культура ядерної безпеки в країні, яка має десятки ядерних установок і дозволяє собі атакувати атомні електростанції, сховища ядерного палива, що відпрацювали, і центри підготовки персоналу в іншій країні?
Чи є в керованому вами Агентстві культура безпеки, якщо воно боїться відверто говорити про те, що відбувається сьогодні, про те, що світ знову стоїть на порозі ядерної катастрофи?
Про яку культуру безпеки може йтися, якщо, підігнувши хвости, лідери світової атомної спільноти бояться вимовляти вголос імена бандитів, у тому числі професіоналів, які взяли світ у заручники?
Атака російських військ на ядерні об'єкти України завдала страшного удару по міжнародному режиму ядерної та фізичної безпеки та нерозповсюдження. Реакцію МАГАТЕ можна сприйняти як «все і всім дозволено». Невже ви, генеральний директор МАГАТЕ, досі не зрозуміли?
Дуже хотілося б сподіватися, що Агентство, нарешті, усвідомить суть того, що відбувається, назве речі своїми іменами та вживе заходів, які дозволять зберегти та вдосконалити режим ядерної безпеки і врятувати світ від ядерної катастрофи.
Час не чекає.

Оpen Letter to the IAEA Director General