Дослідження проблеми кіберживучості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури

Ключові слова

Об’єднана енергосистема України, об’єкти критичної інфраструктури, кібербезпека, кіберживучість, кіберстійкість

Як цитувати

Komarov, M., Honchar, S., & Dimitriieva, D. (2021). Дослідження проблеми кіберживучості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. Ядерна та радіаційна безпека, (1(89), 59-66. https://doi.org/10.32918/nrs.2021.1(89).07

Анотація

У статті розглядається підхід до оцінки кіберстійкості критичної інформаційної інфраструктури, яка функціонує в умовах протиборства двох та більше сторін. Результатом оцінки є значення загального критерію здатності об’єкта критичної інформаційної інфраструктури виконувати цільову функцію в конкретний момент часу. Запропонована методика оцінки кіберживучості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури Об’єднаної енергосистеми України, як інструмента для підвищення ефективності управління критичною інфраструктурою, а також для обґрунтування нових методів і засобів протиборства в кіберпросторі. Наведено визначення поняття кіберживучості. Зазначено властивості управління, що визначають кіберстійкість системи. Розглянуто модель інформаційного протиборства в кіберпросторі. Наведено властивості процесу управління: адекватність, оптимальність, оперативність, стійкість, скритність. Здійснено класифікацію об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за ознаками, що впливають на забезпечення кіберстійкості, зокрема структурною організацією. Подано визначення одноланкового та багатоланкового об’єкта критичної інформаційної інфраструктури. Наведена класифікація багатоланкових об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за ознакою функціональної однорідності: багатоланкові однорідні та багатоланкові неоднорідні. Наведено узагальнений показник кіберстійкості. Отримано залежності рівня кіберстійкості від стану об’єкта критичної інфраструктури та наведено методику і алгоритм їх розрахунку. Подано схему відповідності класу стану об’єкта критичної інформаційної інфраструктури рівню кіберживучості. Описано узагальнений алгоритм методики оцінки кіберстійкості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

https://doi.org/10.32918/nrs.2021.1(89).07

Посилання

Honchar S. F. (2019). Assessment of cybersecurity risks of information systems of critical infrastructure objects. Monograph. K.: Alpha Advertising. 176 p.

Mokhor, V., Gonchar, S., Dybach, О. (2019). Methods for the total risk assessment of cybersecurity of critical infrastructure facilities. Nuclear and Radiation Safety, 2(82), 4-8. doi: 10.32918/nrs.2019.2(82).01.

Erokhin V. V., Pogonysheva D. A., Stepchenko I. G. (2016). Security of information systems: a tutorial. M .: Flinta.184 p.

Chio K., Freeman D. (2020). Machine learning and security. Transl. from eng. A.V. Snustina. Moscow: DMK Press. 388 p.

Shangin V. F. (2014). Information security and information protection. M .: DMK Press.702 p.

Hentea M. (2008). Improving security for SCADA control systems. Interdisciplinary Journal of Information, Knowledge, and Management. Vol. 3, 73-86. doi: 10.28945/91.

Izadi, M., Hosseinian, S. H., Dehghan, S., Fakharian, A., Amjady, N. (2021). A critical review on definitions, indices, and uncertainty characterization in resiliency-oriented operation of power systems. International Transactions on Electrical Energy Systems, 31 (1). doi: 10.1002/2050-7038.12680.

Krings, A., Oman, P. (2003). A simple GSPN for modeling common mode failures in critical infrastructures. Paper presented at the Proceedings of the 36th Annual Hawaii International Conference on System Sciences, HICSS 2003, 10-19. doi: 10.1109/HICSS.2003.1174908.