Щодо можливості захоронення на місці об’єктів ближньої зони ЧАЕС

Ключові слова

автореабілітація, захоронення на місці, кліматичні зміни, поверхневі сховища, радіовуглець, сейсмічний вплив, ЧАЕС.

Як цитувати

Paskevych, S., & Olkhovyk, Y. (2020). Щодо можливості захоронення на місці об’єктів ближньої зони ЧАЕС. Ядерна та радіаційна безпека, (4(88), 64-68. https://doi.org/10.32918/nrs.2020.4(88).08

Анотація

Розглянуто гіпотетичну можливість застосування практики захоронення на місці для об’єктів Чорнобильської зони відчуження – енергоблоків 1 – 3 Чорнобильської АЕС (ЧАЕС), що знімаються з експлуатації; об’єкта «Укриття», а також пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) «ІІІ-я Черга ЧАЕС» і «Підлісний». Зроблено висновок, що за 300 років ці об’єкти не досягнуть рівня безпеки, достатнього для звільнення від регуляторного контролю. Захоронення на місці реакторних установок енергоблоків 1 – 3 ЧАЕС призводить до потенційної небезпеки, що пов’язана, зокрема, із наявністю великої кількості опроміненого реакторного графіту. Зазначено, що згадані об’єкти у разі захоронення на місці мають бути під контролем тисячі років, що унеможливлює їх звільнення від регулюючого контролю. Формування штучних бар’єрів із бетону і насипної глини не забезпечить ізоляцію радіонуклідів, і передусім радіовуглецю, від навколишнього середовища.

Розглянуто можливі природні фактори, дія яких упродовж часу, необхідного для розпаду радіонуклідів до прийнятного рівня, може призвести до руйнації поверхневих сховищ для захоронення на місці об’єктів ближньої зони ЧАЕС. Такими факторами визначено вірогідну реабілітацію річкової долини річки Прип’ять; сейсмічний вплив унаслідок сильних землетрусів у зоні Вранча (Румунія), так і вплив місцевого сейсмічного осередку; уразливість поверхневих об’єктів захоронення до впливу циклічних кліматичних змін. Зроблено висновок щодо неможливості доведення безпеки поверхневого захоронення на майданчику ЧАЕС на період десятків тисяч років, оскільки прояв низки зовнішніх факторів носить імовірнісний характер.

https://doi.org/10.32918/nrs.2020.4(88).08

Посилання

Belencan, H. Experience with in-situ decommissioning as a remediation end point. Retrieved from: http://www-pub.iaea.org/iaeameetings/IEM4/29Jan/Belencan.pdf.

Izmestiev, A., Koliarevsky S., Seleev I., Yushitsin K. (2012). Cavity-free filling of voids in the reactor space during the decommissioning of the PUGR. Nuclear Technology and Environmental safety, 2. Retrieved from: http://www.atomic-energy.ru/technology/47198.

Stelmakh, D., Kuchinsky, V., Platonenko, A. (2016). In-situ disposal as an option for decommissioning of Chornobyl facilities. Nuclear and Radiation Safety. 1(69), 57-63. doi:10.32918/nrs.2016.1(69).09.

International Atomic Energy Agency (2007). Decommissioning strategies for facilities using radioactive material, IAEA Safety Reports Series No. 50. Retrieved from: http://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub1281_web.pdf.

Olkhovyk, Yu. (2019). Chornobyl reactor graphite treatment. Nuclear Energy and Environment, 3(15), 66-73. doi: 10.31717/2311-8253.19.3.8.

Tikhonov, M., Rylov, M. Dose-forming radionuclides. Part 3. Retrieved from: http://www.proatom.ru/modules.php?name=News&file=article&sid=3105.

Shnyparkova, Zh. (2007). Patterns of channel processes in the West Belarusian and Polissia physical-geographical provinces. Bulletin of BSU, 2(1), 115-120.

Shestopalov, V., Frantsevich, L., Balashov, L., Bondarenko, G., Gaychenko, V., Ivanov, Yu., Kashparov, V., Arkhipov, A., Bublyas, V., Voitsekhovich, O., Davidchuk, V., Dolin, V., Kononenko, L., Sadolko, I., Suschik, Yu., Shevchenko, O., Shramenko, I., Panasyuk, M., Paskevich, S. (2001). Auto remediation processes in ecosystems of Chornobyl exclusion zone. Ministry of Emergencies, 250.

Melezh, T., Pavlovsky, A. (2015). Engineering and geological assessment of exodynamic regimes of the Pripyat river valley and adjacent territories. Bulletin of BSU. Geology, (3), 122-124.

Starostenko, V., Kendzer, O., Omelchenko, V., Verbitsky, S., Verbitsky, Yu., Amashukeli, T., Lisovyi, Yu., Rozhok, N. (2006). Seismological Chornobyl safety research. Retrieved from: http://www.nbuv.gov.ua/books/2006/chernobyl/svi.pdf.

Department of Energy and Climate Change. National Policy Statement for Nuclear Power Generation (EN-6), Volume I of II Presented to Parliament by the Secretary of State for Energy and Climate Change pursuant to section 5(9) of the Planning Act 2008. ISBN: 9780108510823. Retrieved from: https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/47859/2009-nps-for-nuclear-volumeI.pdf.

Kovaliov, O., Moser, S., Tkhorikov, I. (2012). A comprehensive method for assessing the mechanical condition of rocks in the vicinity of radioactive waste storage facilities. Notes of the Mining Institute, (99), 30-34. ISSN 0135-3500

Requirements for the structure and content of the safety analysis report for the surface and near-surface storage of radioactive waste. Approved by the Order of the State Nuclear Regulatory Inspectorate of Ukraine. 02 December 2019 No. 520. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-20?find=1&text=%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82#w1_1.

Impact of long-term climate change on a deep geological repository for spent nuclear fuel. Technical Report. Swedish Nuclear Fuel and Waste Management Co. ISSN 1404-0344. Retrieved from: https://inis.iaea.org/collection/NCLCollectionStore/_Public/32/056/32056059.pdf?r=1&r=1.