Радіаційні аспекти захисту населення на етапі раннього викиду в разі важкої аварії на АЕС
ARTICLE PDF

Ключові слова

ранній аварійний радіоактивний викид, доза опромінення, енергоблок, навколишнє середовище, іонізуюче випромінювання.

Як цитувати

Bogorad, V., Slepchenko, O., Lytvynska, T., Bielykh, D., Kalyta, I., & Poludnenko, V. (2020). Радіаційні аспекти захисту населення на етапі раннього викиду в разі важкої аварії на АЕС. Ядерна та радіаційна безпека, (3(87), 62-73. https://doi.org/10.32918/nrs.2020.3(87).08

Анотація

У сучасному світі атомна енергія залишається одним із найбільш економічно обґрунтованих джерел енергії. Пов’язані з її використанням ризики хоча і спричиняють суспільний резонанс, але цілком прогнозовані та передбачувані. Стала тенденція їх зменшення ґрунтується на двох головних напрямах. Це покращення проєктних основ атомних енергоблоків та підвищення ступеня аварійної готовності на всіх рівнях. Стимулом до збереження такої тенденції є підвищення вимог до ліцензіатів з боку держав та міжнародних компетентних органів. Однією із найбільш принципових вимог до безпеки АЕС за останні роки стала вимога щодо практичного унеможливлення «раннього (early radioactive release)» радіоактивного викиду АЕС. Стаття присвячена питанням, як саме ця вимога працюватиме в межах національних норм радіаційної безпеки, а саме регламентів третьої групи щодо втручання в умовах радіаційної аварії, та чи готова Україна впровадити цю норму для діючих АЕС.

У статті розглянуті такі питання: визначення раннього викиду, яким інтервалом часу ми можемо оперувати, які теоретичні засади мають бути застосовані для оцінки величини раннього викиду та доз опромінення населення.

Усі результати, наведені в статті, мають оціночний характер. Притому увага концентрується не на специфічних властивостях конкретного енергоблока або місця розташування населеного пункту, а на загальних фізичних засадах, які є основою моделювання джерела викиду та захисних властивостей приміщень.

https://doi.org/10.32918/nrs.2020.3(87).08
ARTICLE PDF

Посилання

Council Directive 2014/87/Euratom of 8 July 2014 amending Directive 2009/71/Euratom establishing a Community framework for the nuclear safety of nuclear installations. Official Journal of the European Union, (57), 42–52.

WENRA RHWG. Report on the status of the implementation of the 2014 Safety reference levels in national regulatory frameworks as of 1 January 2019. Annual Quantitative Reporting by RHWG, 4.

NRBU-97. Radiation Safety Standards of Ukraine. State Health and Safety Regulations (DGN 6.6.1.-6.5.001-98) approved by Order of the Chief State Medical Doctor of Ukraine No. 62 dated 01 December 1997.

NUREG 1228. Source term estimation during incident response to severe nuclear power plant accidents. United States, 1988. doi:10.2172/6822946.

NUREG-0956. Reassessment of the technical bases for Estimating source terms. United States, 1986.

Radioactive release in the atmosphere. Guidance. Moscow, Energoatomizdat, 1991.

DSTU ІЕС 61400-1-2001. Wind turbine generator systems. Part 1. Safety Requirements (IЕС 61400-1:1999, IDT). Kyiv, Derzhspozhyvstandart of Ukraine, 2003.

Homann S., Aluzzi F. HotSpot 3.0. Software Manual, LLNL-SM-636474.

Guidelines for iodine prophylaxis following nuclear accidents. Update 1999. Geneva, World Health Organization, 39.

Bergelson, B., Zorikoiev, G. (1965). Guidance on protection from extended sources. Moscow, Atomizdat, 177.

MicroShield User’s Manual Version 10.XX. Copyright 1992 – 2014, Grove Software, Division of Grove Engineering, Inc. Retrieved from: http://www.radiationsoftware.com.

CEN - EN 14351-1. (2016). Windows and doors. Product standard, performance characteristics. Part 1: Windows and external pedestrian doorsets. Brussels, CEN, 80.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.