Гармонізація методичних підходів та засобів прогнозування радіаційних наслідків у реальному часі
ARTICLE PDF

Ключові слова

аварійне реагування, оцінка радіаційних наслідків, бенчмаркінг, інструменти прогнозування.

Як цитувати

Balashevska, Y., Kyrylenko, Y., Pecherytsia, O., Shevchenko, I., & Bogorad, V. (2020). Гармонізація методичних підходів та засобів прогнозування радіаційних наслідків у реальному часі. Ядерна та радіаційна безпека, (2(86), 20-26. https://doi.org/10.32918/nrs.2020.2(86).03

Анотація

Визначення невідкладних контрзаходів щодо захисту населення в разі виникнення надзвичайної ситуації радіаційного або ядерного характеру передбачає проведення ряду оцінок та прогнозів радіологічного впливу на населення на різних відстанях у реальному часі, використовуючи поточні дані метеопрогнозу та інформацію щодо характеристик джерела викиду. Ця практика реалізується при функціонуванні кризових центрів по всьому світі з метою оперативного повідомлення про виникнення радіаційних аварій на території країни, а також за її межами у разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин.

Досвід експертів з оцінки та прогнозування радіаційних наслідків від країни до країни може дещо варіюватися в частині методичних підходів, використання моделей атмосферного переносу та оцінки доз, баз даних, організації розрахункового процесу тощо. Можливі розбіжності в оцінках експертів різних країн можуть бути зумовлені низкою різноманітних факторів: від використання різних джерел інформації до особливостей критеріальної бази в частині захисних заходів відповідно до національних вимог. Дані фактори потребують ідентифікації як в практичній, так і в науковій площині. Гармонізація діяльності з оцінки радіаційних наслідків проводиться на міжнародному рівні та є метою діяльності за багатьма міжнародними проєктами.

У статті представлено інформацію щодо сучасних наукових ініціатив, спрямованих на вдосконалення оцінок та прогнозів радіологічного впливу для визначення невідкладних контрзаходів щодо захисту населення на ранніх фазах аварії на АЕС, зокрема, підходів до підготовки вихідних даних та проведення оцінок та прогнозування. В роботі також наведено огляд міжнародної діяльності з бенчмаркінгу, представлено досвід протиаварійних тренувань за останні декілька років та виділено актуальні проблеми прогнозування радіаційних наслідків у реальному часі.

https://doi.org/10.32918/nrs.2020.2(86).03
ARTICLE PDF

Посилання

1. GSR Part 7. Preparedness and response for a nuclear or radiological emergency. Vienna, International Atomic Energy Agency, 2015, 136 p.

2. Ramsdell, J., Atheyb, G., Rishel, J. (2013). RASCAL User’s Guide. Pacific Northwest National Laboratory, 125 p.

3. Homann, S., Aluzzi, F. (2014). HotSpot health physics codes. Version 3.0. User’s Guide. National Atmospheric Release Advisory Center, Lawrence Livermore National Laboratory, Livermore, 198 p.

4. NEA/CSNI/R(2015)19. Benchmarking of fast-running software tools used to model releases during nuclear accidents. Nuclear Energy Agency, 2016, 134 p.

5. Caminada, G., French, S., Politis, K. (2011). Uncertainty in RODOS. RODOS(B)-RP(94)-05.

6. Evangeliou, N., Hamburger, T., Cozic, A., Balkanski, Y., Stohl, A. (2017). Inverse modeling of the Chernobyl source term using atmospheric concentration and deposition measurements. Atmos. Chem. Phys., 17, 8805–8824. doi: 10.5194/acp-17-8805-2017.

7. JRodos User’s Guide. (2017). An off-site emergency management system for nuclear accidents. Karlsruhe Institute of Technology (KIT).

8. New CRP. Effective use of dose projection tools in the preparedness and response to nuclear and radiological emergencies (CRP J15002). Retrieved from: https://www.iaea.org/newscenter/news/new-crp-effective-use-of-dose-projection-tools-in-the-preparedness-and-response-to-nuclear-and-radiological-emergencies-crp-j15002.

9. SNRIU website. Official messages. Retrieved from:

http://www.snrc.gov.ua/.

10. Romamenko, O., Kovalets, I., Ievdin, E, Anulich, S. (2015). Confinement of the radioactive release source. Scient.-Pract Conference “Decision Support System. Theory and Practice. SPPR’2015”, Kyiv, 58-61.

11. Romanenko, O., Kovalets, I., Anulich, S. (2017). Solution of the source identification problem with using the JRODOS MATCH. Conference “Decision Support Systems. Theory and Practice (DSS’2017)”, Kyіv.

12. Press Release. BfS staff members contribute to investigation into increased ruthenium levels. Retrieved from: http://www.asse.bund.de/SharedDocs/Pressemitteilungen/BfS/EN/2018/001.html.

13. Website of the National Academy of Sciences of Ukraine. Notification “Detection of Ruthenium-106 in September-October 2017: Where could the pollution come from?” Retrieved from: http://www.snrc.gov.ua/nuclear/doccatalog/document;jsessionid=D473375F1AE01DC05BD26E3E55C1FF73.app1?id=379987.