Захист АЕС за міжнародним гуманітарним правом. Міжнародний збройний конфлікт в Україні

Ключові слова

АЕС, воєнний конфлікт, захист, міжнародне гуманітарне право, міжнародний збройний конфлікт, напад, небезпечні сили, ядерна зброя, ядерна та радіаційна безпека

Як цитувати

Taran, O., Sandul, O., Rogatiuk, I., & Bodnar, V. (2022). Захист АЕС за міжнародним гуманітарним правом. Міжнародний збройний конфлікт в Україні. Ядерна та радіаційна безпека, (4(96), 39-44. https://doi.org/10.32918/nrs.2022.4(96).05

Анотація

Розглянуто питання захисту АЕС від нападу під час міжнародного збройного конфлікту за нормами міжнародного гуманітарного права. Конкретизовано особливості захисту АЕС в Україні під час міжнародного збройного конфлікту.

Наголошено, що в Україні АЕС є цивільними об’єктами, а набувати характеру воєнних об’єктів вони можуть лише за певних умов, обставини яких мають бути достеменно і беззаперечно встановлені.

Захист АЕС у міжнародному гуманітарному праві розглядається за двома рівнями. Перший рівень загального захисту має значення для розширеного розуміння вимог заборони нападу й забезпечення як фізичної, так і ядерної та радіаційної безпеки АЕС як цивільного об’єкта під час воєнного конфлікту. Перший рівень захисту має бути головним орієнтиром у контексті воєнних дій щодо АЕС.

Другий рівень захисту має розглядатися унаслідок настання першого. Він передбачає заборону нападу на АЕС навіть якщо вони є воєнним об’єктом і умови обмеження (припинення) такого захисту.

Розкрито зв’язок безпеки АЕС (заборона нападу) з іншими об’єктами, на які поширюється захист міжнародного гуманітарного права, а саме об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення та природного середовища.

Наведено окремі позиції міжнародних інституцій щодо питання співвідношення нападу на АЕС та застосування ядерної зброї, а також нормативної заборони застосування ядерної зброї.

https://doi.org/10.32918/nrs.2022.4(96).05

Посилання

Taran, O., Sandul, O. (2018). Criminal liability for crimes in the area of illicit trafficking of radioactive materials. Nuclear and Radiation Safety, 3 (79), 66-70. doi: 10.32918/nrs.2018.3(79).10.

Taran, O., Sandul, O. (2019). Problems of criminal liability for encroachments on critical infrastructure facilities in the nuclear power industry. Nuclear and Radiation Safety, 3(79), 58-67. doi: 10.32918/nrs.2019.3(83).07.

Ramberg, B. (1984). Nuclear power plants as weapons for the enemy: an unrecognized military peril. University of California Press.

Dinstein, Y. (2002). Legitimate military objectives under the current jus in bello. Legal and ethical lessons of NATO`s Kosovo Campaign. Andry E. Wall (Editor). International Law Studies, 78, 139‒172.

Moore, G. How international law applies to attacks on nuclear and associated facilities in Ukraine. Bulletin of the Atomic Scientists, 6 March, 2022.

Protocol Additional to the Geneva Conventions of 12 August 1949 and relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts (Protocol I) of 8 June 1977. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text.

International Committee of the Red Cross (ICRC). Principles of the Law of Armed Conflict, 1 January 2011. Retrieved from: https://www.refworld.org.ru/docid/5315cd8d4.html.

Summary of decisions, advisory opinions and orders of the International Court of Justice, 1992-1996, P. 107. Retrieved from: https://www.icj-cij.org/

Summary of decisions, advisory opinions and orders of the International Court of Justice, 1992-1996, P. 109. Retrieved from: https://www.icj-cij.org/

United Nations Charter (full text). United Nations. Retrieved from: https://www.un.org/en/about-us/un-charter/full-text.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.