Подання
Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Керівництво для авторів

Правила для авторів статей журналу «Ядерна та радіаційна безпека»

  1. Рукопис статті журналу подається у вигляді твердої копії з підписами всіх авторів на останній сторінці, а також електронної версії (через вебсайт Журналу), українською та англійською мовами наводяться: прізвище, ім’я та по батькові автора; ORCID; повна назва організації, де працює автор, і поштова адреса організації; назва статті; анотація. Текст статті викладений не англійською мовою супроводжується анотацією англійською мовою обсягом не менше 1800 знаків, з ключовими словами, а текст статті не українською мовою супроводжується анотацією українською мовою обсягом не менше 1800 знаків, з ключовими словами.
  2. Загальний обсяг статті разом з графічними матеріалами не повинен перевищувати 18 сторінок формату А4. На одній сторінці може бути не більше 30 рядків та до 60 знаків (з урахуванням розділових знаків і проміжків між словами) у кожному рядку. Розмір шрифту підготовленого на комп’ютері матеріалу – 14; міжрядковий інтервал – 1,5. Розміри полів, мм: зліва – 30, справа – 10, зверху – 20, знизу – 25.

Слова мають розділятися тільки одним пропуском. Між значенням величини та одиницею її виміру ставиться жорсткий пропуск (Ctrl+Shift+пропуск).

  1. Розмір заголовку статті має бути не більше 90 знаків.
  2. Текст набирається шрифтом Arial у редакторі Microsoft Word. Графічний матеріал (чорно-білий) подається окремо від тексту у форматі EPS, TIFF або JPG-файлів з густиною точок на дюйм 300–600 dpi. Текст та підписи на малюнках має бути виконаний шрифтом Arial. Формули набираються у формульному редакторі MathType.
  3. Статті повинні мати супровідний документ від організації, якщо у статті наводяться результати роботи цієї організації.
  4. Разом зі статтею до редакції журналу має бути поданий Акт експертизи на відкриту публікацію матеріалів. 
  5. До авторського оригіналу статті на окремому аркуші додаються: прізвище, ім’я, по батькові (повністю) автора, організація, вчений ступінь, звання, номери мобільного, службового і домашнього телефонів, службова та домашня адреси, e-mail.
  6. Оформлення статей має відповідати державним та міжнародним стандартам, зокрема ДСТУ 3008:2015 «Звіти у сфері науки і техніки. Правила оформлення».
  7. Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам, редакцією не розглядаються.
  8. Для скорочення витрат на видання журналу виплата авторського гонорару не передбачається.
  9. Матеріали, що надійшли до редакції, авторам не повертаються.

СТРУКТУРА СТАТТІ:

  • Шифр УДК;
  • Назва статті (українською мовою);
  • Ім’я та прізвище автора (ів) (українською мовою);
  • Вчене звання, науковий ступінь, посада (українською мовою);
  • E-mail, ORCID;
  • Місце роботи, поштова адреса установи (українською мовою);
  • Анотація українською мовою (не менше 1800 знаків);
  • Ключові слова українською мовою (5-8 слів).
  • Назва статті (англійською мовою);
  • Ім’я та прізвище автора (ів) (англійською мовою);
  • Вчене звання, науковий ступінь, посада (англійською мовою);
  • E-mail, ORCID;
  • Місце роботи, поштова адреса установи (англійською мовою);
  • Анотація англійською мовою (не менше 1800 знаків);
  • Ключові слова англійською мовою (5-8 слів);
  • Текст статті (вимоги до структури і змісту статті наведено нижче за текстом);
  • Список використаної літератури (оформлюється відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання»;
  • References оформлюється згідно зі стилем APA.

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

Міжнародні стандарти оформлення статей діляться на дві частини: за формальними ознаками і рецензуванням. Формальні ознаки стосуються оформлення статті (ДСТУ 3008:2015), зокрема малюнків, таблиць, посилань, скорочень, формул, літературного огляду. Рецензування зачіпає смислову частину дослідження в цілому і структурованість за змістовною частиною кожного розділу статті.

СТРУКТУРА І ЗМІСТ СТАТТІ

Вимоги до назви статті

Назва статті повинна:

передавати основну ідею дослідження;

робити акцент на важливість дослідження;

бути короткою;

зацікавлювати читачів.

Назва не повинна містити зайвих і непотрібних слів, які не несуть смислового навантаження для розкриття тематики.

Автору слід замислитися, чому його дослідження являтиме інтерес для інших вчених. Якщо назва дає ясну й зрозумілу відповідь на це питання, стаття приверне багато читачів.

Вимоги до анотації

Анотація — це стисла інформація про зміст статті та економія часу для зайнятих дослідників. Багато читачів знайомляться тільки з анотацію статті, тому анотація має бути зрозумілою та ясною за умови опублікування її окремо від статті.

Вимоги до обсягу анотацій:

для статей не англійською мовою обсяг анотації англійською мовою – не менше 1800 знаків, з ключовими словами;

для статей не українською мовою обсяг анотації українською мовою – не менше 1800 знаків, з ключовими словами.

Вимоги до анотацій англійською: інформативність (відсутність загальних слів); змістовність (відображення основного змісту статті та результатів досліджень); застосування термінології, характерної для іноземних спеціальних текстів; єдність термінології в межах анотації; відсутність повторення відомостей, що містяться в заголовку статті.

Вимоги до ключових слів

Ключові слова використовуються для індексування роботи в електронних системах та мережі Інтернет. Чим краще будуть підібрані ключові слова до роботи, тим більше людей зможуть її знайти, вбиваючи у пошук такі самі ключові слова. Це збільшить читаність статті, а отже, підвищить ймовірність її цитування.

Ключові слова повинні представляти зміст рукопису і бути конкретними у своїй предметній галузі.

Як правильно структурувати статтю

Основні розділи статті:

  • Вступ
  • Аналіз літературних даних
  • Постановка завдань дослідження та мета статті
  • Матеріали дослідження, експериментальна частина
  • Інтерпретація результатів та їх апробація
  • Висновки

Розділ «Вступ». Вступ має надати читачеві всю інформацію (зокрема довідкового характеру), необхідну для того, щоб зрозуміти, яке питання вивчалося й причини, з яких автор проводить дослідження. У вступі потрібно створити background (передумови до проведення дослідження: дати загальне розуміння проблеми, якою автор займається, й аргументовано обґрунтувати актуальність дослідження), досить добре описати проблему та тематику (щоб дослідники поза предметною галуззю змогли розібратися в статті), а також привести актуальні знання, пов’язані з розглянутими науково-дослідницькими завданнями. Розділ «Вступ» повинен бути стислим, без зайвої інформації.

Розділ «Аналіз літературних даних і постановка проблеми». Мета цього розділу статті — виявити «нішу» досліджень, що недостатньо розглянута іншими вченими.

Розділ пишеться на підставі публікацій періодичних наукових видань (книги, підручники, монографії, стандарти, звіти до таких не належать). Огляд періодики з проблеми, що досліджується автором, має охоплювати джерела не більше 10-річної давності (у галузі ІТ-технологій — 5-річної давності). Обов’язковим є огляд закордонних наукових періодичних видань з проблеми, що досліджується автором.

Розділ «Аналіз літературних даних і постановка проблеми» є одним з найважливіших, оскільки з нього випливає, наскільки автор особисто розуміє стан проблеми, яку береться досліджувати.

У літературному огляді висвітлюються не вирішені іншими вченими частини проблеми, які досліджуються автором; викладаються причини цього дослідження; чітко визначається мета дослідження, яка повинна узгоджуватися з іншою частиною рукопису; наводяться посилання на важливі джерела, які дають змогу повніше розкрити суть роботи.

Правильно підібраний літературний огляд — це:

цитування автором найбільш відомих результатів попередніх досліджень і пояснення того, наскільки вони співвідносяться з поточним дослідженням;

посилання на дослідження різних дослідницьких груп (це покращує роботу);

посилання на оригінальні дослідження, а не на велику кількість оглядових статей;

максимальна користь цитат для читача (читачеві не цікаво, коли автор посилається на велику кількість своїх робіт або на інші роботи для того, щоб показати глибину своїх знань);

посилання на результати інших досліджень, які або суперечать отриманим автором результатам (якщо такі є), або підтверджують їх.

Величезним ресурсом для підбору літературного огляду є:

наукометричні бази даних;

репозитарії та каталоги (можуть містити тільки опис статей або посилання на журнали, і все ж можна підібрати видання з вузької спеціалізованої тематики і вже в них шукати необхідні статті; якщо репозитарій має в своєму розпорядженні розширений пошук, за допомогою цього інструменту набагато легше підібрати необхідний матеріал);

електронні бібліотеки (можуть мати інструмент розширеного пошуку, але можуть надавати тільки алфавітний або тематичний рубрикатор, що ускладнює пошук; проте існує безліч тематичних бібліотек, які містять інформацію тільки з вузької предметної галузі);

WorldCat — каталог бібліотек (містить інформацію як про журнали та книжки, так і про статті; також за допомогою цього ресурсу можна підібрати список тематичних бібліотек);

DOAJ — директорія журналів у відкритому доступі до понад 7000 наукових та академічних журналів в електронному форматі з усіх напрямків (читач зможе ознайомитися з повним текстом статті, на відміну від підписних баз даних, таких як Scopus).

Джерела в тексті статті повинні бути відсортовані за порядком згадування.

Розділ «Матеріали дослідження, експериментальна частина». Зі змісту цього розділу має бути зрозуміло, як отримано всі результати. Тому потрібно описати систему дослідження (методи, методика тощо).

Методи, які використовувалися для аналізу даних, потрібно обґрунтувати (спиратися на статистику). Автор, що використав методику опублікованого дослідження, повинен послатися на неї і дати резюме процедури в тексті статті.

Результати дослідження мають бути чітко визначені, а підсумкові результати —об’єктивно підтверджені (наприклад, результатами математичного, статистичного, імітаційного моделювання, натурними експериментами, фундаментальними положеннями наукових дисциплін у відповідній предметній галузі).

Розділ «Інтерпретація результатів та їх апробація». У розділі наводяться приклади практичних рішень (результати чисельних експериментів, графіки, діаграми тощо) на основі отриманих автором наукових результатів. Приклади дають змогу оцінити адекватність запропонованих теоретичних рішень та їх практичну значимість. Потрібно вказати, в умовах якого виробництва були впроваджені або можуть бути впроваджені результати досліджень.

Якщо результати не є основною метою статті, їх можна узагальнити і детально не публікувати дані. Однак, у разі недостатньої кількості інформації читач може втратити довіру до дослідження, припустивши, що автор приховує слабкі докази.

Розділ «Висновки». З розділу «Висновки» випливає, наскільки матеріал дослідження відповідає його меті.

Вкажіть, як результати дослідження можуть вплинути на майбутні дослідження, чи є обмеження дослідження. Перевірте відповідність описаних висновків отриманим даним.

Вимоги до рисунків, графіків, схем, таблиць, скорочень слів та словосполучень

Рисунки — це часто найпростіший спосіб узагальнення великої кількості складної інформації, візуалізація інформації, яку автор хоче передати. Багато читачів дивляться тільки на рисунки в статті, не читаючи тексту. Отже, створювати рисунки потрібно таким чином, щоб вони були зрозумілі й привабливі для читачів. Гарна якість рисунків забезпечить роботі професійний вигляд, при цьому читачі будуть більш схильні вірити дослідженням автора та інтерпретації отриманих результатів.

Рисунки мають бути яскравими та контрастними, нанесені на рисунках параметри — точно визначеними, підписи на рисунках — великими й чіткими, а підтекстовки до рисунків — досить докладними, щоб читачі могли зрозуміти дані, не читаючи основного тексту. Якщо рисунок складається з кількох підрисунків (а, б, в, …), то підпис до рисунка має містити опис кожного з підрисунків.

Текст не повинен повторювати інформацію, представлену в рисунках, він має тільки давати основні висновки щодо них і резюмувати інформацію.

Якщо рисунки несуть малу кількість даних, їх треба замінити описом у тексті.

Графіки повинні передавати великі обсяги даних ясно і зрозуміло. Мета графіків — показати функціональну або статистичну залежність між об’єктами. Оформляючи в статті графіки, автор має переконатися, що в них підписано всі осі, вказано всі одиниці виміру для величин, підписано всі криві й масиви даних, використано читабельний шрифт.

Схема допоможе визначити ключові деталі в процесі; зайва інформація тільки захаращує зображення. Оформляючи схему, потрібно підписати всі ключові елементи й навести додаткові пояснення в її заголовку та основному тексті.

Таблиці, як і рисунки, у багатьох випадках є найпростішим способом узагальнення великої кількості складної інформації, який дає змогу стисло й ефективно відображати великі обсяги даних. Автор статті в таблиці повинен чітко повідомляти свої результати зайнятим дослідникам. Правильно побудована таблиця — це короткий заголовок; розбивка даних закатегоріями; порівнянність даних та їх достовірність; наявність всіх даних, що дозволяють користуватися таблицею; істотність ознак групування даних; логічна підпорядкованість елементів; відповідність змісту таблиці її завданню.

Всі рисунки, графіки, схеми, таблиці, скорочення оформлюються відповідно до ДСТУ 3008:2015.

Усі графічні матеріали мають бути якісно і чітко відображені у чорно-білому варіанті.

Всі цитати, методи, моделі, рисунки, таблиці тощо, запозичені з інших робіт, обов’язково супроводжуються посиланням на першоджерело, щоб не порушувати авторські права інших осіб.

Список використаної літератури / References

Список використаної літератури оформлюється відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».

References оформлюється згідно зі стилем APA

Також окремо звертаємо увагу на те, що аналітичній системі SCOPUS потрібні пристатейні списки використаної літератури латиницею. Можливості SCOPUS дають змогу проводити такі дослідження: за посиланнями оцінювати визнання робіт конкретних авторів, науковий рівень журналів, організацій і країн у цілому, визначати актуальність наукових напрямків і проблем. Стаття з представницьким списком літератури демонструє професійний кругозір та якісний рівень досліджень її авторів.

Правильне описання джерел, на які посилаються автори, є запорукою того, що цитовану публікацію буде враховано в процесі оцінювання наукової діяльності її авторів, а отже, й організації, регіону, країни. За цитуванням журналу визначається його науковий рівень, авторитетність тощо. Тому найважливішими складовими в бібліографічних посиланнях є прізвища авторів та назви журналів. В описання статті треба вносити всіх авторів, не скорочуючи їх кількість.

Найточнішу ідентифікацію статей з електронних журналів можна отримати, якщо навести унікальний ідентифікатор (Digital Object Identifier — DOI). За наявності в статті DOI посилання на статтю буде однозначно правильно встановлено.

ПРИНЦИПИ, ЯКИМИ ПОВИНЕН КЕРУВАТИСЯ АВТОР НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

Автор (або колектив авторів) усвідомлює, що несе первинну відповідальність за новизну й достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання таких принципів:

  • автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень; свідомо помилкові або сфальсифіковані твердження неприйнятні;
  • автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданому рукописі, повністю оригінальні; запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов'язковим зазначенням автора та першоджерела; надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, зокрема неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні й неприйнятні;
  • автори повинні визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження; зокрема, в статті мають бути наведені посилання на роботи, що мали значення в процесі проведення дослідження;
  • автори не повинні надавати до редакції журналу рукопис, який був відправлений до іншого журналу й перебуває на розгляді, а також статтю, вже опубліковану в іншому журналі;
  • співавторами статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний внесок у проведення дослідження; серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участі в дослідженні;
  • якщо автор виявить істотні помилки або неточності в статті на етапі її розгляду або після опублікування, він повинен якомога швидше повідомити про це редакцію журналу.